Інформаційна прогалина: чи потрібні додаткові дані для підтримки бізнесу європейських «меншин»?

Згадайте найтемніші дні 2020 року. Covid-19 охопив світ, економіки були закриті, і, можливо, найголовніше, панував справжній жах, викликаний хворобою, яка вперто відмовлялася реагувати на лікування вірусами.

Надія була відновлена ​​з появою першої вакцини, яку Pfizer випустила на ринок у партнерстві з відносно невідомою німецькою компанією, відомою як BioNTech.

Як ми тепер знаємо, BioNTech, яка на даний момент оцінюється приблизно в 41 мільярд євро, була і є компанією з дослідження вакцин, співзасновниками якої є команда чоловіка та дружини турецького походження. З певної точки зору, це європейська «міноритарна» компанія, якій вдалося змінити світ.

Як зазначається в новому звіті, підприємства, що належать меншинам, роблять значний внесок в інноваційну економіку у Великобританії та на європейському континенті. Відповідно до Minority Businesses Matter: Europe, опублікованого Open Political Economy Network (OPEN), наразі в Європі є шість технічних єдинорогів, що належать меншинам, і ще дев’ять у Великобританії.

Звіт зосереджується не лише на єдинорогах. Від ресторанів і магазинів (традиційні, хоча й дещо стереотипні відправні точки для мігрантів першого покоління) до високотехнологічних компаній, таких як вищезгадані BioNTech або Oxford Nanopore, дослідження підкреслює, що компанії, якими володіють і засновують люди з «меншин», не лише частина тканини ділового життя Європи, вони також стають дедалі важливішими в економічному плані з точки зору сприяння створенню робочих місць і ВВП.

І все ж, згідно зі звітом, про них відносно мало відомо. Філіп Легрен є засновником OPEN, і, як він пояснює, європейські уряди не збирають інформацію про етнічну приналежність власників бізнесу. «У Великій Британії є повний реєстр, який показує бенефіціарну власність, і ви можете переглянути цей реєстр і дізнатися, хто є представником меншини», — каже він.

Однак, за винятком Данії, така інформація недоступна в інших країнах континенту. Тому, щоб завершити це розслідування, OPEN довелося розгорнути алгоритм ШІ для ідентифікації міноритарних власників.

Конкретні виклики

Чому це важливо? Що ж, OPEN стверджує, що підприємства меншин стикаються з дуже специфічними проблемами. І без інформації про особу власників дуже мало можна зробити, щоб допомогти їм подолати перешкоди, які стоять на їхньому шляху.

«Проблеми, з якими стикаються підприємства, що належать меншинам, включають дискримінацію, відключення (вони не є частиною мереж, до яких можуть підключитися інші власники бізнесу) і невпевненість у собі», — каже Легрейн.

Він визнає, що є й інша сторона медалі. «Міноритарні підприємці часто мають волю до успіху та рішучість відновитися. Вони також виграють від підключення до власних мереж. Тим не менш, багато хто приголомшений проблемами, з якими вони стикаються», – додає він.

Легрейн стверджує, що існує потреба надати підтримку та допомогти цим компаніям подолати постійну дискримінацію. Але як це виглядає?

«Політика відіграє певну роль у державних закупівлях», — каже він. «Часто міноритарні підприємства не мають доступу до державних закупівель, оскільки процеси непрозорі».

Що стосується приватного сектору, то Легрейн каже, що прогрес спостерігається, зокрема, коли великі компанії усвідомлюють переваги постачання з різноманітних джерел, оскільки вони прагнуть зробити свої ланцюжки поставок більш стійкими.

Але це повертає нас до проблеми наявності прозорої інформації про бенефіціарну власність компаній. OPEN рекомендує, щоб усі європейські країни вели реєстр бенефіціарних власників, включаючи відомості про етнічну приналежність. Крім того, уряди повинні збирати дані про етнічну приналежність жителів.

Слід сказати, що не всі погодяться. Тут є справжні філософські проблеми. Країни можуть вважати всіх громадян просто громадянами, і тому існує...